Вітаємо всіх батьків та педагогів у нашому дитячому садочку! Сьогодні ми хочемо поділитися з вами важливою інформацією про те, як ми активно працюємо, щоб розвиток соціальних навичок у дітей був відповідний віку малюка.
Процес соціально-комунікативного розвитку є одним з найважливіших аспектів в програмі дошкільного закладу за системою Марії Монтессорі. Важливими передумовами для цього є принцип побудови груп за різновіковим принципом та створення і підтримання соціального середовища, як частини освітнього середовища дитячого садочка чи групи, яке являє собою систему передумов соціалізації дітей.
Як створення груп за різновіковим принципом сприяє розвитку соціальних навичок дітей?
Дитина навчається спілкуванню і діяльності зі старшими, з однолітками та з молодшими. Вибудовує соціальні стосунки, які потім переносяться в інші сфери життя. Кожен в групі проходить 3 стадії психологічного та соціального розвитку:
- молодший – той кого опікають і підтримують;
- середній – може проявляти турботу за молодшими та тягнеться за старшими;
- старший – наставник і приклад для усіх.

Напрямки, форми та види соціально-комунікативного розвитку в садочку «Я люблю Монтессорі»
1. Засвоєння норм і цінностей прийнятих суспільством, в тому числі й моральних цінностей.

Організація традиційних свят та заходів під час підготовки, організації та участі у яких транслюється ставлення до прийнятих в суспільстві норм та цінностей
«Уроки соціального життя» – обговорення та транслювання життєвих ситуацій за якими стоять норми поваги один до одного, підтримки та допомоги та оволодіння соціальними практичними навичками. Діти вчаться вітати один одного, дякувати, просити про допомогу, сервірувати стіл і так далі.


«Стіл переговорів» – форма цивілізованого вирішення конфліктів, де важлива комунікація один з одним та підтримка педагогами проявлених дитиною зусиль на побудову позитивних стосунків та вирішення конфліктів.
Читання та обговорення віршів, розповідей в яких закладені загальнолюдські моральні принципи.

2. Розвиток навиків спілкування і взаємодії дитини з дорослими та однолітками, формування готовності до спільної діяльності та поваги до загального простору та простору кожного.

підготовлене предметно-розвивальне освітнє середовище, яке спонукає як до індивідуальної роботи, так і до роботи з іншими дітьми, реалізацію загальних проєктів, художньої та експериментальної діяльності
Використання індивідуальних килимків для роботи з метою обмеження власного простору дитини, в якому вона буде займатись своєю діяльністю і бути впевненою, що ніхто не буде заважати їй. Перед роботою діти самостійно стелять килимок, а потім ставлять його на місце.

3. Навчання самостійності, цілеспрямованості і саморегуляції власних дій.
Наявність правил групи, виконання яких сприяє розвитку саморегуляції та самодисципліни. Кожне правило обговорюється та затверджується з дітьми.
Зразкові правила групи:
- ми ввічливі та уважні один до одного;
- у кожного матеріал є своє місце, прибираємо його на місце завжди;
- в групі ходимо спокійно та розмовляємо неголосно;
- бережно ставимось до матеріалів та усіх речей в групі;
- прибираємо за собою;
- килимок обходимо – це робоче місце.
Особливості побудови підготовленого середовища, в якому кожен з матеріалів знаходиться в одному екземплярі, що сприяє формуванню у дітей вміння чекати, терпіти та регулювати свої пориви.
«Урок тиші» під час яких діти знаходячись в будь-якому зручному положенні заплющують очі й створюють тишу, ніхто не видає жодного звуку під час уроку, всі стараються залишатись нерухомими та мовчати. Такі уроки розвивають волю, самоконтроль, дисципліну, вчать досягати поставленої цілі, поважати загальний простір і простір кожного.


4. Вправи практичного життя в предметно-просторовому розвивальному середовищі:

- вправи ввідні: як ходити й поводити себе в групі (орієнтація в просторі, обережна ходьба, тиха ходьба, щоб не заважати іншим), різні побутові навички;
- вправи по догляду за собою;
- вправи по догляду за навколишнім середовищем.
5. Сюжетно-рольова ігрова діяльність в предметно-розвивальному середовищу.
Сюжетно-рольові ігри не організовуються педагогом, а з’являються у дітей спонтанно. Дорослі лише створюють спеціальні матеріальні умови для вільних дитячих ігор і проживання різних комунікативно-соціальнних ситуацій. Так, в середовищі можуть бути спеціальні кошики з предметами для створення різних сюжетно-рольових ігор -«лікарня», «перукарня», «гараж», «ферма», «казковий трон» і скриня з костюмами різних професій та казкових героїв. Це дозволяє дітям поринати у світ професій та казок та проживати різні соціокультурні ситуації.